Автори:
Руднєва О. М., д.ю.н., професор, головний науковий співробітник НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування, НАПрН України ORCID 0000-0003-1190-2352
Приходько О. В., PhD., Modelex Education Monaco ORCID 0000-0002-5748-9009
Анотація
У статті проаналізовано критичні позиції стосовно доктрини прав людини та верховенства права, причини їх поширення як один із проявів процесу ревізії традиційних юридичних постулатів та підходів в умовах глобальної турбулентності. Не відкидаючи нових підходів, вимірів нового конституціоналізму, пропонується зокрема зосередити увагу на більш досконалому застосуванні приписів міжнародних нормативно-правових актів в періоди спеціальних правових режимів. Стверджується, що правовий режим надзвичайного стану, правовий режим воєнного стану вимагають великої, подекуди максимальної відповідальності всіх членів суспільства. Особлива відповідальність покладається на всіх суб’єктів владних повноважень посадових осіб та рядових правоохоронців. Адже держава наділила їх адміністративними повноваженнями щодо здійснення приписів існуючого законодавчого регулювання та не наділила їх правом зловживання не тільки законом але й правом у разі відсутності законодавчого регулювання. Незнання або ж невизнання конституційного принципу верховенства права та верховенства прав людини слід вважати правопорушенням та не є підставою для звільнення від відповідальності. Така юридична кваліфікація дій представників влади ускладнює для них прийняття та виконання рішень під час воєнних дій. Вона не може вважатися такою, що протирічить положенням статті 19 Конституції України.
Ключові слова: права людини, верховенство права, ліберальний та неліберальний правопорядок, правовий режим воєнного стану
