Автор: Олег Петришин

Автор:

Грибовський Б. О., аспірант Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України ORCID: 0000-0002-0682-9720

Анотація

Статтю присвячено визначенню наслідків трансформації суспільства на систему елементів юридичного контролю, їх сприйняття і тлумачення сучасною правничою наукою. Продемонстровано, що відмінність підходів до визначення сутності юридичного контролю, його цілей, завдань і предмета зумовлена розглядом цього поняття представниками різних наукових напрямів – політичних, правових, філософських, управлінських, кібернетичних, кримінологічних, а також відомчими інтересами дослідників. Звертається увага на те, що в умовах трансформації зміст юридичного контролю змінюється в напрямі формування «творчої» системи державного контролю, чинниками якої є мета, особливості об’єкта контролю, функції, повноваження, трудомісткість, інформація, технологія, що знаходить своє втілення в принципах побудови: процесний підхід з використанням інформаційних технологій, а не структурний з орієнтацією на завдання; вбудованість контролю в процеси управління; функціональність (відповідальність контролю за конкретний процес і результат); урахування поведінки людей у контрольних ситуаціях.

Ключові слова: юридичний контроль, форми контролю, методи контролю, глобалізація, трансформація

Автор:

Гордіюк С. А., аспірант юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна ORCID 0000-0001-9109-998X

Анотація

Стаття присвячена конституційно-правовим аспектам ролі держави у формуванні та розвитку духовно-культурних відносин в Україні. Сучасна демократична, правова, а тим більш соціальна держава зберігає за собою суттєві важелі впливу й на решту підсистем суспільного ладу, зокрема зберігає важливу роль у формуванні та розвитку духовно-культурних відносин, здійснюючи відповідну політику в даній сфері. Продемонстровано, що за роки незалежності в Україні відбулася суттєва зміна взаємовідносин держави і сфери культури: від моделі держави-інженера, характерної для багатьох країн Східної Європи, до престижно-просвітницької моделі, що притаманна розвиненим державам Західної й Центральної Європи (наприклад, Франції). У законодавстві це виявилося в зміні «Основ законодавства про культуру» 1992 р. на Закон України «Про культуру» 2010 р. Державна політика у сфері культури стає дедалі більш багатоаспектною, тому духовно-культурні відносини все більшою мірою включаються до предмета конституційно-правового регулювання. На її зміст суттєво впливають процеси глобалізації та інформатизації, а також перспективи членства в ЄС.

Ключові слова: функції держави, конституційні засади державної політики, державна політика у сфері культури, духовно-культурні відносини

Автори:

Окладна М. Г., кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та філософії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Перевалова Л. В., кандидат філософських наук, доцент, професор кафедри права Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Анотація

У статті розглядаються геополітичні проекти видатних українських учених М. С. Грушевського, С. Л. Рудницького та Ю. І. Липи, розкриваються їхні погляди на майбутнє України, її місце в європейському просторі та роль у геополітичних процесах у першій половині ХХ ст. Автори на підставі наукових праць учених аналізують їхні концепції щодо створення чорноморської федерації, головну роль в якій відіграватиме Україна. У цих геополітичних проектах вперше був виділений та осмислений чорноморський вектор діяльності незалежної української держави.

Ключові слова: геополітика, М. Грушевський, С. Рудницький, Ю. Липа, чорноморська орієнтація, федерація

Автор:

Спасенко В. О., кандидат юридичних наук, науковий співробітник НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування, асистент кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Анотація

Стаття присвячена проблемним питанням у сфері надання адміністративних послуг. Проаналізовано корупційні ризики в цій сфері. Окрему увагу приділено такому корупційному ризику, як відсутність належних засобів правового захисту, у тому числі неефективності інституту адміністративного оскарження. Запропоновано шляхи подолання корупційних ризиків у сфері надання адміністративних послуг. Вивчаються результати впроваджених кроків, а також подальші нормативні й доктринальні вектори розвитку.

Ключові слова: адміністративні послуги, корупція, корупційні ризики, органи публічного адміністрування, адміністративне оскарження

Автор:

Костенко І. В., кандидат юридичних наук, науковий співробітник Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України

Анотація

У статті досліджуються провідні засади діяльності Вищого антикорупційного суду України, здійснюється аналіз його підсудності та компетенції як провідного державного органу, створення якого має на меті розвиток успішного суспільства та ефективної держави в антикорупційному аспекті.

Ключові слова: корупція, запобігання корупції, протидія корупції, юридична відповідальність, корупційні ризики, антикорупційний потенціал, Вищий антикорупційний суд України, підсудність, компетенція

Автор:

Лученко Д. В., доктор юридичних наук, завідувач сектора НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування, доцент кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Анотація

У статті досліджується правова природа адміністративно-правового спору. Установлюються логічні зв’язки між адміністративно-правовим спором і конфліктом. Визначаються критерії розмежування адміністративно-правового спору від решти публічно-правових спорів.

Ключові слова: адміністративно-правовий спір, публічно-правовий спір, юридичний конфлікт, оскарження, державне управління

Автор:

Погребняк Н. С., кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України

Анотація

У статті автор на основі формально-юридичного та порівняльно-правового методу досліджує підстави та порядок визначення парламентом у постановах завдань уряду. З’ясовує наявність у чинному законодавстві нормативно визначеної можливості давати Верховною Радою України доручення Кабінету Міністрів України на розробку проектів законів. Автор, враховуючи самостійний статус обох суб’єктів законодавчої ініціативи, приходить до висновку про необхідність теоретичного вдосконалення поняття доручення і внесення відповідних змін до окремих законів України.

Ключові слова: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, доручення, постанова, проект закону

Автор:

Чеботарьова Т. В., молодший науковий співробітник НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України

Анотація

Статтю присвячено дослідженню інституту формування комунальної власності в механізмі забезпечення та здійснення місцевого самоврядування, нормативного визначення та складу правового режиму комунального майна; аналізуються етапи та основні ознаки становлення комунальної власності в Україні.

Ключові слова: комунальна власність, місцеве самоврядування, муніципальна влада, розмежування державного майна, адміністративно-територіальна одиниця, територіальна громада

Автор:

Гаращук І. В., кандидат юридичних наук, завідуюча науковим сектором НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України

Анотація

Статтю присвячено дослідженню природи інституту комунальної власності, аналізуються підходи до теоретичних аспектів комунальної власності, визначаються її специфічні особливості як самостійної форми публічної власності.

Ключові слова: публічна (суспільна) власність, державна власність, власність українського народу, комунальна власність, публічне майно

Автор:

Liubchenko P. M. (Любченко П. М.), Doctor of Legal Sciences, Professor of the Department of State Construction, Yaroslav Mudryi National Law University, ORCID 0000-0002-1044-4372

Summary (анотація)

The article analyzes the constitutional regulation of the right of communal property, the legislative consolidation of the definitions of “movable and immovable property”, “land”, “natural resources” owned by territorial communities, as well as objects of their joint property, which are in the management of district and regional councils. It was determined that communal property management is a direction of activity of authorized entities for the adoption and implementation of decisions on exploitation, storage, reconstruction, acquisition, creation of communal property objects and other actions concerning them in order to solve local issues, provide public services the population, the satisfaction of the collective needs of the territorial community and the individual needs of citizens.

Key words (ключові слова): communal property, local self-government, territorial community, management, legal regulation