Автор: Олег Петришин

DOI: http://doi.org/10.31359/1993-0941-2022-1-13-23

Автор:

Барабаш Ю. Г., доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0003-1145-6452

Анотація

У статті розглядаються етапи розвитку українського конституціоналізму на предмет виокремлення проблем його розвитку, що впливали на забезпечення незалежності країни. Встановлено, що на кожному етапі конституційно-правового реформування та зміни форми держави в країні виникали проблеми, що безпосередньо впливали на забезпечення незалежності країни і використовувались іншими державами, і переважно росією у її корисних цілях.

Ключові слова: конституціоналізм, незалежність, державотворення, конституційна реформа

DOI: http://doi.org/10.31359/1993-0941-2022-1-462-474

Автор:

Сич М. А., молодший науковий співробітник сектору порівняльного конституційного та муніципального права НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню гарантій депутатської діяльності, визначенню їх сутності, поняття і значення. Висвітлено, що мета депутатських гарантій – безперешкодне й ефективне здійснення прав та обов’язків народного представника. природі цих гарантій немає такої властивості, що сама по собі могла б реалізувати повноваження депутата або містила б можливість такої реалізації. Суб’єктивне право і юридичний обов’язок реалізуються поведінкою певних осіб. Гарантії ж визначають спосіб реалізації тієї можливості поведінки, що міститься в суб’єктивному праві, умови й порядок реалізації депутатських повноважень. Гарантії необхідні для безперешкодної й ефективної діяльності депутатів, тому що від них залежить кінцевий результат – успішна участь в управлінні державними чи місцевими справами. На думку автора, гарантії депутатської діяльності можна розглядати як елемент конституційно-правового статусу депутата, що охоплює передбачені законодавством, позбавлені владного змісту й самостійної цінності для депутата міри його можливої поведінки в публічно-правових відносинах, котрі є похідними від депутатських повноважень, кореспондуючими, адекватними й домірними цим повноваженням та спрямованими на забезпечення їх безперешкодної реалізації. До ознак гарантій депутатської діяльності можна віднести те, що 1) вони є несамостійними, похідними від депутатських повноважень; 2) у їхньому механізмі реалізації поводження депутата є пасивним чинником; 3) всі вони встановлюються державою і закріплюються в законодавстві; 4) вони мають системний характер; 5) кожна з них спрямована на забезпечення реалізації конкретного повноваження чи групи повноважень.

Ключові слова: гарантії, депутат, депутатський мандат, гарантії депутатської діяльності, правовий статус, елементи правового статусу депутата

DOI: http://doi.org/10.31359/1993-0941-2022-1-448-461

Автор:

Петришина М. О., кандидатка юридичних наук, доцентка, старша наукова співробітниця сектору порівняльного конституційного та муніципального права НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрНУ, ORCID 0000-0002-5702-0112

Анотація

Стаття присвячена проблемним питанням, пов’язаним з особливостями формування власної моделі контролю та становленням муніципально-правової відповідальності. Йдеться й про такі виклики, як формування власної моделі місцевого самоврядування, реформування територіальної організації влади і місцевого самоврядування, а також повномасштабне вторгнення в Україну. Втім, незважаючи на відсутність єдиної візії майбутнього місцевого самоврядування у відновленій країні, а також низку інших обставин, органи місцевого самоврядування, військові адміністрації, інші суб’єкти продовжують вести роботу у напрямку розробки стратегій, планів повоєнного відновлення територій, взаємодії у цій та інших сферах. наліз чинного законодавства у сфері муніципально-правової відповідальності та контролю у сфері місцевого самоврядування, а також увага наукових кіл, проєктів законодавчих змін свідчить про інтерес суспільства і держави до цих проблем.

Ключові слова: органи та посадові особи місцевого самоврядування, муніципально-правова відповідальність, контроль у сфері місцевого самоврядування, повоєнне відновлення

DOI: http://doi.org/10.31359/1993-0941-2022-1-433-447

Автор:

Муртіщева А. О., кандидат юридичних наук, доцент, науковий співробітник НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0001-6520-7297

Анотація

Стаття присвячена аналізу впровадження е-парламенту в Україні. Проаналізовані основні нормативно-правові акти, що сприяють розвитку елементів електронного парламенту, висвітлені окремі проблеми їх реалізації. Окреслено питання зв’язку електронного парламенту з розвитком ідеї належного врядування та його складових, зроблено висновок про необхідність подальшого розвитку правової основи е-парламенту в Україні.

Ключові слова: парламент, е-парламент, належне урядування

DOI: http://doi.org/10.31359/1993-0941-2022-1-395-411

Автор:

Гришко Л. М., кандидат юридичних наук, завідуюча cектором НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0003-0347-1118

Анотація

Стаття присвячена розкриттю сутності політики згуртованості ЄС та актуальним питанням впровадження її в Україні. Звернено увагу на еволюцію політики згуртованості в межах ЄС. Проведено паралелі між баченням просторовості в аспекті згуртованості зарубіжними та вітчизняними вченими та офіційної політики ЄС. Зроблено акцент на важливості інтерпретаційної діяльності Конституційного Суду країни щодо тлумачення змісту принципів євроінтеграції, що сприятиме їх подальшому впровадженню.

Ключові слова: згуртованість, демократизація, смартизація, концепція просторової справедливості, соціальна справедливість

DOI: http://doi.org/10.31359/1993-0941-2022-1-374-394

Автор:

Kostenko I. V. (Костенко І. В.), кандидат юридичних наук, науковий співробітник НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0002-8784-5422

Анотація (abstract)

This research elucidates the pivotal role and urgent necessity of developing decentralized space governance within Ukraine’s complex sociopolitical and conflict-laden context, aiming towards potent collaboration with the European Space Agency (ESA). Within the throes of persistent conflict and with a conspicuous absence of a decentralized administrative mechanism in space activities, Ukraine finds its space sector at a critical juncture. The study navigates through the fundamental and evolutionary aspects of space governance, highlighting the indispensable nature of a nuanced approach to rule formulation, implementation, and revision within space activities. In the backdrop of war and strategic national evolution towards European integration, scientific and space explorations have not only ascended to prominence in post-war reconstruction but also emerged as critical components within the nation’s strategic advancement. The existing centralized systems expose the nation’s space activities to amplified risks, such as susceptibility to conflict-induced disruptions and logistical challenges, thus underscoring the exigency for a shift towards decentralization as a viable risk mitigation and management strategy. This research emphasizes that decentralization stands out as a cardinal theme in strengthening and safeguarding Ukraine’s burgeoning space sector. he potential to dilute research, development, and projects across various regional and institutional entities inherently mediates potential risks and logistical hurdles, subsequently sowing seeds for innovation and ensuring a robust, diversified, and forward-moving developmental trajectory of the space sector. Moreover, promoting a decentralized paradigm not only propels technological and exploratory advancements but also nurtures an inclusive development of the space sector by enhancing participation across various stakeholders. The pivotal discourse thereby brings forth a perspective that seeks to pivot Ukraine from its current centralized frameworks towards a more adaptable and resilient decentralized governance model in its space sector, especially within the crucible of its martial reality and the aim towards European integration.

Ключові слова (key words): decentralization, administration of space activities, national security, European integration

DOI: http://doi.org/10.31359/1993-0941-2022-1-361-373

Автор:

Битяк О. В., молодший науковий співробітник сектору конституційного та адміністративного права НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0002-6801-9790

Анотація

У статті проаналізовано національне законодавство, яке встановлює адміністративну відповідальність власників транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовані в автоматичному режимі. Висвітлено проблемні аспекти реалізації такими суб’єктами прав, передбачених законом для осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Надано оцінку особливому порядку розгляду справ про вказані адміністративні делікти та констатовано наявність правових колізії із фундаментальними засадами юридичної відповідальності, встановленими положеннями Конституції країни, Кодексу країни про адміністративні правопорушення (далі – п), а також із рішеннями Конституційного Суду країни. Проведеним дослідженням встановлено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за досліджуваний вид правопорушень, фактично позбавлені прав та процесуальних гарантій, встановлених законодавством країни в силу порушення принципів верховенства права (в тому числі рівності, справедливості, правової визначеності, ясності); презумпції невинуватості; індивідуалізації юридичної відповідальності; а також основних завдань та мети КуПАП, адміністративного стягнення, провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, обов’язку уповноважених органів щодо встановлення всіх обставини справи.

Ключові слова: система автоматичної фіксації, безпека дорожнього руху, адміністративні правопорушення, відповідальність

DOI: http://doi.org/10.31359/1993-0941-2022-1-339-351

Автор:

Балакарєва І. М., кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник сектору конституційного та адміністративного права НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0001-8312-0216

Анотація

У статті досліджується правова природа охоронного договору на пам’ятки культурної спадщини. Зокрема, визначається, що охоронний договір установлює режим використання конкретного об’єкту культурної спадщини, в тому числі обмежуючий обсяг прав власності. Слід враховувати, що у справі забезпечення охорони пам’яток архітектури пріоритет має надаватись саме ідеї збереження цього фонду, а не приватним інтересам окремих осіб. Робиться висновок, що стосовно пам’яток архітектури при набутті права власності на них існують певні особливості, пов’язані з їх специфічним статусом. До таких особливостей віднесено: погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини відчуження пам’ятки архітектури, обов’язок укладання з органом охорони культурної спадщини охоронного договору на пам’ятку архітектури та додаткові зобов’язання, які на себе бере новий власник щодо утримання пам’ятки архітектури. Автором виокремлюються характерні риси охоронного договору. Зазначається, що охоронному договору на пам’ятки культурної спадщини притаманні усі ознаки адміністративного договору. Охоронний договір укладається насамперед для збереження і використання об’єктів культурної спадщини у суспільному житті, в інтересах нинішнього та майбутнього поколінь, тобто, для задоволення публічного інтересу, та не носить майнового характеру. Охоронний договір має не тільки особливий предмет – пам’ятку культурної спадщини, правовий режим якої відрізняється від інших об’єктів цивільного обігу, а крім того, характеризується особливим суб’єктним складом – однією зі сторін охоронного договору виступає орган охорони культурної спадщини, який володіє владними повноваженнями, тощо.

Ключові слова: охоронний договір на пам’ятки культурної спадщини; ознаки охоронного договору; адміністративний договір; ознаки адміністративного договору; форма публічного адміністрування