Позначка: Щебетун І. С.

---

Автор:

Щебетун І. С., к.ю.н., доцент, доцент кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стуса, ORCID ID: 0000-0001-9749-7559

Анотація

У статті досліджуються питання стосовно парламентських слухань, що обумовлено проблемою залучення населення до участі у законотворчому процесі для забезпечення його ефективності та демократичної легітимності. Участь громадян є необхідною умовою відкритості та прозорості державної влади та нагальною потребою, яка безпосередньо впливає на розвиток як держави, так і суспільства. Проаналізовано правові засади організації та проведення парламентських слухань, визначено їх сутність та особливості. Запропоновано визначення парламентських слухань як форми роботи парламенту, яка полягає в організованому обговоренні питань, що мають важливе державне значення, із залученням депутатів, експертів, посадових осіб та представників громадськості, що дозволяє не лише глибоко вивчити проблему, а й виробити рекомендації. Представлено та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання функціонування парламентських слухань.

Ключові слова: Конституція; організаційні форми діяльності Верховної Ради України; парламент; сесія; комітети; засідання депутатських груп і фракцій, Погоджувальної ради, підкомісій, робочих груп, тимчасових слідчих і спеціальних комісій; персональна робота Голови Верховної Ради України, його заступників, голів комітетів; парламентські та комітетські слухання; індивідуальна робота народних депутатів у парламенті та виборчих округах.

Автори:

Щебетун І. С., кандидат юридичних наук, доцент Донецького національного університету імені Василя Стуса

Пирогов В. С., студент 4-го курсу юридичного факультету СО «Бакалавр» Донецького національного університету імені Василя Стуса

Анотація

Розкрито особливості процесуальних критеріїв (умов) прийнятності конституційних скарг в Україні, Республіці Польща та Федеративній Республіці Німеччина з точки зору таких вимог:1) визначення суб’єкта звернення (кола суб’єктів); 2) встановлення граничного строку, протягом якого особа може звернутися до Суду із конституційною скаргою; 3) наявність остаточного судового рішення у справі заявника; 4) вичерпання заявником усіх інших національних засобів юридичного захисту.

Ключові слова: конституційна скарга, процесуальні критерії (умови) прийнятності, Конституція України, Конституційний Суд України, індивідуальний доступ до конституційного правосуддя, Конституція Республіки Польща, Конституційний Трибунал Республіки Польща, конституційна юстиція, Основний закон ФРН, Федеральний Конституційний суд ФРН

Автори:

Щебетун І. С., кандидат юридичних наук, доцент Донецького національного університету імені Василя Стуса

Рожко Г. І., магістр Донецького національного університету імені Василя Стуса

Анотація

У статті досліджено сучасний стан законотворчого процесу в Україні. Проаналізовано сутність і співвідношення понять «законодавчий» та «законотворчий» процеси, «законодавча» і «законотворча» діяльність; виявлено їх зміст. Визначено роль і встановлено недоліки нормативного регулювання законотворчого процесу, зроблено відповідні висновки щодо можливих шляхів його удосконалення.

Ключові слова: законотворчий процес, законотворчість, відповідальність законодавця, експертиза законопроектів, структура парламенту