Автори:
Рабінович П. М., доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач Львівської лабораторії прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0003-2787-8270
Рабінович С. П., доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник Львівської лабораторії прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0003-4144-5439
Панкевич О. З., кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник Львівської лабораторії прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0002-6636-1330
Анотація
Пропонована стаття має на меті запропонувати авторське інтерпретування загального поняття правової доктрини як концептуально-методологічного фундаменту впровадження в національну правову систему міжнародних стандартів прав людини. Обґрунтовано, що правова доктрина – це цілісна, логічно узгоджена, динамічна система світоглядно-концептуальних поглядів загального, настановчо-спрямовуючого характеру щодо такої людської життєдіяльності, поняття про яку позначається терміном «правова». З огляду на загальновідомий історичний плюралізм праворозуміння, плюралізм правових доктрин є і, вочевидь, надалі буде нездоланним. Теоретичне відмежування доктрин правових від доктрин юридичних не спростовує того, що власні джерела плюралістичності (соціально-потребові й концептуальні) так чи інакше, можуть бути притаманними обом згаданим видам доктрин. Однак, що стосується уніфікованої й моністичної інтерпретації поняття юридичної доктрини, то концептуально-методологічною основою такої інтерпретації може слугувати виключно державо-центристський підхід до праворозуміння.
Ключові слова: наукова доктрина, правова доктрина, юридична доктрина, праворозуміння, правовість
Державне будівництво та місцеве самоврядування 