Автор:

Ломака В. С., к. ю. н., суддя Господарського суду м. Києва ORCID ID

Анотація

Сучасна правова система України є результатом політичних рішень, спрямованих на забезпечення економічного зростання, а також підготовку до входження в міжнародні та регіональні міжнародні організації, насамперед ЄС і НАТО. Разом з тим зусилля з проведення правової реформи були позначені політичними та програмними розбіжностями з більш широкого кола питань, пов’язаних з вибором зовнішньополітичного вектору. Правова реформа також ускладнювалася розколом українського суспільства в питання орієнтації на Захід чи на Схід (Москву). Зв’язок між правовою культурою та зовнішньополітичним курсом став ще більш очевидним у контексті трьох українських революцій. Під час російсько-української війни відбулося остаточне звільнення правосвідомості українського суспільства від стереотипів ідеології «руського миру», комплексу «молодшого брата»; ідентифікації України як буферної держави, «моста» між Сходом і Заходом; ідеї входження до складу об’єднаної Європи; відмови від нейтралітету на користь колективної безпеки як засобу забезпечення національної безпеки. Цьому сприяла розробка і реалізація комплексу заходів, передбачених указами Президента України, спрямованих на зміцнення національної єдності та консолідації українського суспільства, розвиток освіти і її інтернаціоналізацію, удосконалення державної молодіжної політики.

Ключові слова: правова культура, правосвідомість, зовнішня політика, революція, Україна, ЄС, НАТО