DOI: http://doi.org/10.31359/1993-0941-2021-1-128-137

Автор

Трагнюк О. Я., кандидат юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник сектору порівняльного правознавства НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, ORCID 0000-0002-4505-8105

Анотація

Нові способи управління поширюються на всіх рівнях, особливо в ЄС. Однією з основних характеристик нового управління є можливість коригування та перегляду у формі «м’якого права». Кажуть, що необов’язковий характер «м’якого права» сприяє гнучкості та різноманітності в державах-членах і забезпечує національну автономію. Однак у цій статті стверджується, що, незважаючи на те, що «м’яке» право не є юридично обов’язковим, воно все ж має юридичні наслідки, які ставлять під сумнів гнучкість і різноманітність національних дій. Починаючи з демонстрації того, що «м’яке» право може мати відчутний вплив на практику в державах-членах, водночас обмежуючи вибір держав-членів, стаття продовжує розробку категоризації цих наслідків і їх детальне документування. Це: судове визнання європейськими судами, чіткі умови інструментів м’якого права, які вимагають особливих типів національних імплементаційних заходів, роль, яку відіграють недержавні суб’єкти, а також гібридні форми регуляторних інструментів, що містять положення м’якого та жорсткого права. Аналіз показує необхідність урізноманітнити існуючі дослідження м’якого права ЄС, які традиційно зосереджені на ролі судової влади в наданні юридичних наслідків м’якому праву. Натомість ми повинні бути більш уважними до інших трьох факторів, обговорюючи «м’яке право». Окрім більш цілісного підходу, дослідження також мають аналізувати «м’яке право» в більш конкретній справі, щоб повністю зрозуміти наслідки вибору «м’якого права» у національній правовій системі.

Ключові слова: право ЄС, «м’яке право», гнучкість, нове управління, відкритий метод координації, національні правові системи, правова інтеграція, Європейський Союз